Проекти порталу ukrbio.com:

новини світу - 20.12.2006

Наукові ліси Латвії

На  початку жовтня  в рамках  українсько-шведського   проекту група спеціалістів підприємств лісової галузі з навчальною поїздкою відвідала Латвію і Литву. Головною метою було ознайомлення з досвідом реформування і ведення лісового господарства в цих країнах. Серед питань, пов’язаних безпосередньо з веденням лісового господарства, викликала цікавість організація наукових досліджень у лісах. Так, у Латвії для цієї мети виділяються наукові ліси. Відповідно до Лісового закону вони використовуються для закладання й проведення довгострокових наукових досліджень. 

Площа наукових лісів Латвії складає 29 тис. га, що становить близько 1% лісів країни. Вони розташовані у семи регіонах. За породами наукові ліси на 35% представлені сосною, ялина займає 36%, береза — 23%. 24% площі наукових лісів — охоронні території, на яких розташовані три державних заказники, природний парк, біотопи та захисні смуги.

Усі роботи в наукових лісах проводить Лісова дослідна станція. Мета діяльності станції — управління та ведення лісового господарства в науково-дослідних лісах для забезпечення безперервності довгострокових наукових досліджень. Вона входить до структури Державної лісової служби Латвії. Незважаючи на те, що Лісова служба не проводить жодних лісогосподарських операцій у лісах, а лише контролює ведення лісового господарства, для станції зроблено виключення. Вона займається не лише закладанням дослідів у лісах, а й здійснює весь комплекс лісогосподарських робіт. У своїй діяльності станція керується Лісовим законом, відповідно до статті 46 якого на науково-дослідні ліси не розповсюджуються вимоги:

  • Правил рубок;
  • Правил використання репродуктивного матеріалу;
  • Правил відновлення лісу;
  • Правил захисту лісу.

До реформ, які відбулись у лісовому господарстві Латвії, станція в Калснаві входила до складу науково-виробничого об’єднання ‛Сілава“. В той час її структура і діяльність практично не відрізнялись від такої в лісових дослідних станціях, які є в Україні. Вона отримувала бюджетне фінансування, мала у своєму штаті наукових співробітників, а на балансі — житлові приміщення, лісогосподарську техніку тощо.

Контроль якості насіння, що реалізується, — вимога ЄС (директор лісової дослідної станції Едгарс Смаукстеліс) 

Після реформування станція не отримує бюджетного фінансування, не має у своєму складі науковців, не утримує техніку та комунальну сферу, господарські операції в лісах і на розсаднику виконуються сторонніми фірмами за контрактом. Кошти від реалізації заготовленої деревини є джерелом покриття витрат на всі види робіт на станції, і, в першу чергу, — на закладання та підтримку наукових об’єктів.

Структурно станція представлена наступними підрозділами:
  • Адміністрація;
  • Інформаційний центр у Калснаві;
  • Інформаційний центр у Смілтене;
  • Інформаційний центр у Єлгаві;
  • Лабораторія контролю лісового насіння.

Всього на станції працює 38 чоловік, 8 з яких — у центральному офісі.

Лісогосподарська діяльність станції протягом року здійснюється за такими напрямками:

  • рубки головного користування -100-120 га;
  • лісовідновлення — 69 га (різниця з площею рубок головного користування у зв’язку з проведенням досліджень);
  • догляд за лісовими культурами -232 га;
  • рубки догляду в молодняках — 400 га, прорідження та прохідні рубки — 270 га.

Для захисту від неконтрольованого запилення нащадки плюсових дерев берези вирощують у теплицях 

На трьох гектарах станції розміщені лісовий розсадник і теплиця. В останній, до речі, вирощують клонову насінневу плантацію берези. Адже цій деревній породі лісівники Латвії, на відміну від українських колег, приділяють особливу увагу. Крім лісових культур, вона є головною при плантаційному лісовирощуванні, а також лісорозведенні на колишніх сільськогосподарських землях. До того ж для створення лісових культур використовують саджанці берези із закритою кореневою системою.

Лабораторія контролю якості насіння видає документи, які підтверджують якість насіння, проводить арбітраж стосовно суперечностей щодо якості насіння.

Головними науковими установами, які проводять дослідження в наукових лісах, є Інститут ‛Сілава“, Національний університет, лісогосподарський факультет Національного аграрного університету, різноманітні фонди. Рішення про необхідність проведення досліджень у наукових лісах на основі заявок від організацій приймає спеціальна рада, після чого воно є фактично державним замовленням на виконання робіт для станції.

Площа наукових полігонів є досить значною і становить 8,4% всіх земель станції, це майже 2,5 тис. га.

На сьогодні станцією проводиться інвентаризація дослідних об’єктів з метою включення їх до державного реєстру і бази даних північних країн Європи.

На жаль, в Україні окрема категорія наукових лісів не виділяється. Вони об’єднуються з іншими і виділяються як ліси, що мають наукове або історичне значення. А за площею вони займають близько 8 тис. га, що становить 0,1% всіх лісів Держкомлісгоспу. До того ж досить незрозумілий механізм їх виділення. Так, наприклад, лісів указаної категорії не виділено в Київській і Харківській областях, незважаючи на те, що саме у цих регіонах знаходиться лісовий фонд Київської та Боярської лісових дослідних станцій, Данилівського, Скрипаївского, Тетерівського дослідних (експериментальних, навчально-дослідних) лісових підприємств.

На нашу думку, в умовах України досить цікавим з досвіду використання наукових лісів Латвії є наступне:
  • статус наукових лісів дозволяє в них експериментувати, відступаючи від діючих нормативів, і не отримувати на ці роботи численних погоджень і висновків;
  • усі дослідження, пов’язані з лісом, проводяться у спеціальних наукових лісах, а не розпорошуються в лісовому фонді серед численних підприємств. Адже наявність підприємства, головним завданням якого є закладання й охорона лісових дослідних об’єктів, є запорукою їх збереження та підтримання в належному стані протягом тривалого періоду, що забезпечує безперервність і послідовність досліджень. Саме ця обставина є вкрай важливою для ефективних досліджень проблем лісовирощування;
  • створення єдиного державного реєстру наукових об’єктів у лісах фактично є інвентаризацією проведених наукових досліджень та їх результатів. Наявність такого банку даних дозволить опрацьовувати велику кількість інформації для одержання достовірних результатів, заощаджувати кошти, уникаючи дублювання при визначенні тематики та закладанні експериментів, сприятиме послідовності проведення! досліджень.

 

Микола САВУЩИК,
Київська лісова дослідна станція,
Михайло ПОПКОВ,
Науково-інформаційний центр лісоуправління

fmsc.com.ua

 


Читайте також:

Архів новин:

новини індустрії: 2003200420052006200720082009201020112012

новини світу: 2003200420052006200720082009201020112012

новини компаній: 2003200420052006200720082009201020112012