Віктор Червоний: політ птахів не обмежиш циркулярами

 — Я підписав наказ на відкриття полювання на пернату дичину. Звичайно, цей наказ носить загальнодержавний характер і в кожній області регулюється окремим наказом за рішенням обласних органів, екологічної та санітарної служб. Загалом, без такого документа неможливо було обійтися. Діяв подібний і торік. Якщо виникали особливі обставини, як, скажімо, в Криму, то полювання тут закривали. Сьогодні вивчаються можливості полювання в окремих областях. Воно на контролі в уряду. Як би ми не забороняли полювання в деяких регіонах або по всій Україні, птиця однак летить, стає носієм інфекції. Однак не було жодного випадку зараження людини "пташиним грипом". І, дай, Боже, щоб ніколи й не було. Звичайно, ми проводимо велику роз'яснювальну роботу серед населення щодо впольованої дичини. Сотні відстріляних зразків спрямували на аналіз. Ветеринарні та контролюючі органи жодного разу не підтвердили наявність "пташиного грипу". Крім того, заборонити полювання неможливо навіть з економічних причин. Адже нинішнє мисливство — велика галузь. Маємо заводи, які випускають зброю та набої, у галузі працюють десятки тисяч людей. Якщо мисливці не платитимуть внески, то працівники залишаться без зарплат. Через безгрошів'я розвалиться єгерська охорона, інспекційні служби. Натомість побільшає кількість браконьєрів. Тож заборона на полювання може створити більше проблем, ніж надання відповідного дозволу на полювання пернатої дичини. Запевняю, ситуація контролюється й проблем не буде.

 — Нині ви володієте інформацією щодо чисельності пернатої дичини в нашій країні?

 — На жаль, порівняно з 1991 роком, коли ми стали незалежною державою, чисельність зменшилась. Але останні п'ять років простежується тенденція на збільшення, бо поліпшуються умови проживання населення. Закон "Про мисливське господарство" дає змогу залучати недержавні кошти. Це позитивно вплинуло на показники наявності дичини в наших лісах. Нам залишається забезпечити охорону та підгодівлю. Адже склалася така екологічна ситуація в світі, що дика тварина або птиця вже не може без людини вижити самостійно. Сьогодні порушені майже всі шляхи міграції диких тварин і птахів: землі розорані, степи сплюндровані, зменшились лісові насадження. Лише розумне ведення мисливського господарства і підтримка людини дає змогу виживати диким тваринам і птахам.

 — Для багатьох з нас ліс уособлює лише відпочинок, збирання грибів та ягід...

 — Ліси, крім екологічної функції, несуть економічну та соціальну складову лісового господарства. Якщо для Києва робочі місця — заводи, фабрики, а відпочинок — це ліс. То для мешканців Карпатського краю або Полісся — робочі місця в лісі. Ліс, як і кожний організм, старіє і відмирає. Тому завдання лісівників, коли ліс втрачає вже свою екологічну функцію, коли він відмирає, то на цій межі треба відібрати деревину й використовувати її як економічну складову. І заробити кошти знову ж таки на відновлення нових лісів. Тому говорити про надмірну вирубку лісів некоректно. Однак це треба робити цілеспрямовано. Винятково на науковій основі. І, в першу чергу, враховувати екологічну складову. Але лісове господарство в усьому світі розвивається. На жаль, сьогодні без деревини не обійтися. Підлога, двері, вікна — все це з лісу. І його треба рубати. Але як, яким чином і скільки? На це запитання ми готові вже відповісти перед українським суспільством. Саме сьогодні відпрацьовується нормативна база. Вже ухвалено Лісовий кодекс, який позбавив комерційні структури можливості наживатися із зелених шат. Тепер лише державні підприємства мають право отримувати лісові ресурси для цілеспрямованого використання коштів на відновлення зеленого друга, і на задоволення населення в потребі деревиною.

 — Вам відомі цифри незаконного вирубування лісу?

 — Наша статистика свідчить: не перевищують одного відсотка від загальної заготівлі сировини. Це світова практика. Тому й пішли на видачу сертифікатів. Звичайно, після передачі функції заготівлі державним підприємствам незаконне вирубування лісів майже припиниться в Україні.

 — А якщо мешканець з найближчого села зрубає в лісі деревину для господарських потреб?

 — Навіть якщо зрубає сухостій чи жердину, це також буде порушенням закону. Хоча й без великих екологічних наслідків. Лише суцільне вирубування шкодить нашій природі. Незаконних вирубок в Україні й не було. До речі, Україна одна з небагатьох європейських держав, яка має найжорсткіше законодавство щодо ведення лісового господарства. До вітчизняних законів, указів, розпоряджень світове співтовариство ставиться з повагою. На міжнародній конференції щодо незаконного вирубування лісів у Санкт-Петербурзі, за участю сорока п'яти країн, наші дії в цьому напрямку оцінили найвищим балом. На конференції поділився досвідом і я.

 — Яким чином вам вдається з'ясувати, що ту або іншу лісосіку вирубано незаконно?

 — Щороку відбувається ревізія обходів. Перехресним шляхом працівники контролюючих органів, лісові інспекції, відділи охорони захисту лісів на підприємстві проводять ревізію обходів і з'ясовують ділянки незаконних вирубувань насаджень. Підраховують кубомасу. Ми перевіряємо всі факти, які надходять від громадян.

 — А що таке законні лісосіки?

 — Це коли є дозвіл від екологічної служби на рубання лісу. Обов'язково має бути лісорубний квиток, сплачений податок державі. А все, що робиться без відповідних документів, незаконне. У Росії ж незаконно вирубують майже вісімдесят відсотків лісів. Особливо на кордоні з Китаєм. В Україні такого ніколи не буде.

 — Кажуть, іноді лісівники вирубують санітарні зони насаджень, щоб не платити податків?

 — Нині за всі вирубування платимо. Хоч були незначні порушення. У кожній галузі, у лісовій також, є непорядні працівники. А наша галузь — дзеркало суспільства. Яке нині суспільство — таке й лісове господарство. Торік звільнили тут чимало керівників різних рангів і посад за грубі порушення в роботі. Скажу відверто, ситуація контрольована. Тому говорити про знищення лісів некоректно.

 — Останнім часом у деяких регіонах виявлено чимало незаконно обладнаних пилорам.

 — Незареєстровані пилорами — це радше не ознака вирубування лісу, а ухиляння від сплати податків, тіньова зарплата. Як на мене, це питання не до Держкомлісу, а до податкових органів місцевої влади, які повинні відстежувати події на своїй території.

 — У засобах масової інформації час від часу з'являється інформація про конфлікт між Міністерством агропромислової політики та Держкомлісом щодо їхньої власності на частину лісових насаджень. Ваша думка з цього приводу?

 — Конфлікту між аграріями та лісівниками не може бути. Сьогодні є конфлікт інтересів. Адже сімнадцять відсотків лісів підпорядковані підприємствам, які входять до складу Мінагрополітики. Начебто! А фактично не так. Чимало цих підприємств уже віддали свої ліси в оренду приватним структурам. А це незаконно. На частині цих лісів створено комунальні лісгоспи — обласні або районні. А це, в свою чергу, виключає державну власність, що також незаконно. Нині понад сім відсотків лісів перебуває на землях запасу сільських рад, де не створено жодних структур. Часто бувають порушення у тих лісах, які нікому не належать. А це майже сім відсотків. Тож маємо величезну площу. У МінАПК, який має сімнадцять відсотків лісових насаджень, немає жодного фахівця лісової справи. Є рішення уряду — всі ліси передати нашому комітетові. Але це дуже складний процес. Адже приватні структури стоять на заваді передачі лісів. Та я переконаний, що спільними зусиллями виконаємо постанову уряду щодо передачі лісів єдиному органу.

 — Скільки в Україні сьогодні мисливських угідь?

 — Маємо 47 мільйонів 300 тисяч гектарів. З них — 74 відсотки угідь належать громадським організаціям Українського товариства мисливців і рибалок. Ще тринадцять з половиною відсотків має підприємство Державного комітету лісового господарства. Два відсотки — військові мисливці. Іншим мисливським організаціям належить майже одинадцять відсотків угідь. Сюди входить і резиденція Президента України.

 "Молодь України" 2006.06.22